- пам'ятний
- [па/мйатнией]
м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
пам'ятний — а, е. 1) Який добре зберігся в пам яті, довго пам ятається. || Такий, про якого пам ятають; знайомий, відомий. || Вартий пам яті, запам ятовування; дорогий як пам ять про кого , що небудь. || Такий, якого не можна забути; незабутній. 2) Який… … Український тлумачний словник
пам'ятний — 1) (який слугує для зберігання в пам яті когось / чогось), пам ятковий; меморіа[я]льний (який слугує для увічнення пам яті визначної особи, події) 2) див. незабутній … Словник синонімів української мови
пам'ятний — на, не, Гж. Такий, що довго зберігся в пам яті; дорогий, як пам ять про кого небудь; вартий пам яті … Словник лемківскої говірки
пам'ятний — прикметник … Орфографічний словник української мови
пам'ятливий — а, е. 1) Який має добру пам ять, здатний легко запам ятовувати. 2) розм. Те саме, що пам ятний 1). 3) діал. Злопам ятний … Український тлумачний словник
пам'ятковий — а, е. 1) Те саме, що пам ятний. 2) у знач. ім. пам ятко/ве, вого, с. Те, що дарують на пам ять … Український тлумачний словник
пам'ятно — Присл. до пам ятний … Український тлумачний словник
вічнопам'ятний — а, е. Який залишив по собі вічну пам ять, якого завжди пам ятають … Український тлумачний словник
безпам'ятний — а, е, розм. 1) Який утратив свідомість; непритомний. || Який діє несвідомо, ніби втративши розум; безтямний. 2) Який має погану пам ять; забутливий … Український тлумачний словник
достопам'ятний — а, е. Який заслуговує, щоб його довго пам ятали … Український тлумачний словник